колісниця

колісниця
[кол'існи/ц'а]
-ц'і, ор. -цеийу

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "колісниця" в других словарях:

  • колісниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • колісниця — і, ж. 1) Особливо обладнаний двоколісний візок, яким користувалися стародавні греки і римляни під час боїв, ігор і т. ін. 2) міф. Такий візок як засіб пересування богів. 3) заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів. 4) чого,… …   Український тлумачний словник

  • колісничний — а, е. Прикм. до колісниця …   Український тлумачний словник

  • квадрига — (лат. чотири і упряжка) Встановлена на споруді скульптура колісниці на двох колесах, якою правили крилатий геній або античний бог, богиня Вікторія, алегорична фігура Слави, полководець чи імператор. Колісниця запряжена чотирма кіньми,… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • катафалк — а, ч. Похоронна колісниця для труни …   Український тлумачний словник

  • квадрига — и, ж. У стародавніх римлян – колісниця, запряжена чотирма кіньми …   Український тлумачний словник

  • жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»