- колісниця
- [кол'існи/ц'а]
-ц'і, ор. -цеийу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
колісниця
Смотреть что такое "колісниця" в других словарях:
колісниця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
колісниця — і, ж. 1) Особливо обладнаний двоколісний візок, яким користувалися стародавні греки і римляни під час боїв, ігор і т. ін. 2) міф. Такий візок як засіб пересування богів. 3) заст. Багато прикрашений колісний екіпаж для урочистих виїздів. 4) чого,… … Український тлумачний словник
колісничний — а, е. Прикм. до колісниця … Український тлумачний словник
квадрига — (лат. чотири і упряжка) Встановлена на споруді скульптура колісниці на двох колесах, якою правили крилатий геній або античний бог, богиня Вікторія, алегорична фігура Слави, полководець чи імператор. Колісниця запряжена чотирма кіньми,… … Архітектура і монументальне мистецтво
катафалк — а, ч. Похоронна колісниця для труни … Український тлумачний словник
квадрига — и, ж. У стародавніх римлян – колісниця, запряжена чотирма кіньми … Український тлумачний словник
жовтий — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Зблідлий, змарнілий, із… … Український тлумачний словник
